Розробка        уроку (прес – конференція)

Різноманітність риб та їх господарське значення.

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів з теми; виховувати дбайливе ставлення до природи; сприяти розширенню кругозору учнів і розвитку інтересу до вивчення біології; показати різноманітність риб, їх пристосованість до життя в різних умовах водного середовища; розкрити господарське значення риб, вплив діяльності людини на їх життя; підвести учнів до висновку про необхідність їх охорони, раціонального використовування.

Обладнання: таблиці «Різноманітність морських риб», «Хрящові прохідні риби», надписи «спеціальностей» (кореспондент, статистик, іхтіолог, еколог, вчений – гідробіонік, конструктор, палеонтолог, метеоролог, лікар, спеціаліст харчової промисловості, історик, спеціаліст з акліматизації та штучного розведення риб)

                                                            ХІД    УРОКУ

Вчитель. Вивчаючи надклас Риби, ми дізналися багато про них цікавого, дізналися про їх біологічні особливасті, їх пристосування до середовища життя, різноманітність видів. А зараз ми переконаємося, як мало ще знаємо про цих надзвичайно цікавих тварин. Сьогодні ми присутні на прес – конференції, що присвячена різноманітності риб та їх господарському значенню. На запитання кореспондентів відповідатимуть спеціалісти різних галузей науки та господарства.

Кореспондент. Скільки ж видів риб зустрічається на Землі?

Статистик. Риби – одна з найчисленніших груп тварин у світовій фауні, їх нараховують понад 20 тисяч видів, а це майже половинв всіх хребетних. Уявіть собі, який потрібно акваріум, щоб заселити всі види риб, які існують.

Кореспондент. Серед звичайних є риби з досить оригінальними назвами. Чи можете ви, пане іхтіолог, пояснити походження назв риб?

Іхтіолог. Деякі назви вказують на схожість форм тіла або окремих його частин з різними предметами, наприклад, з робочими інсрументами: риба – молот, риба – пила, риба – сокира; з музичними інструментами: риба – ліра, риба – гітара, риба дудка, або з іншими предметами: риба – ліхтар, риба - спис, риба – меч, риба – ключ. Є назви, що вказують на подібність до інших тварин: морський вовк, морська лисиця, водяний слон, риба – ластівка, морський дракон.

Кореспондент. Я недавно повернувся з Австралії. Перебуваючи там, я чув про таку рибу, як окунь – бризкун. Що ви можете розповісти про неї?

Іхтіолог. Окунь – бризкун живе в морях на мілководді поблизу берегів Індії, Індонезії, Австралії. Багато місця цій рибі не потрібно – довжина її тіла лише 20 см. А якщо поселити кілька бризкунів у акваріум, то можна проводити цікаві змагання. Я впевнений, що ви не бачили таких змагань, а в Індонезії вони – улюблена розвага. Бризкуна в цій країні дуже люблять, він є майже в кожному домі в акваріумі. Живиться окунь – бризкун комахами, які літають над водою або повзають по листям прибрежних рослин. Комах бризкун збиває струменем води, він влучний стрілок – справжній снайпер. У цієї рибки великі яскраво – жовті очі з чорними зіницями, вона має добрий зір і здалеку помічаєдуже дрібних комах. У центрі акваріума, де живе бризкун, вертікально закріплюють палку з хрестовиною на кінці, на неї саджають різних комах. Помітивши здобич, бризкун насторожується, розпускає опахалом спинний плавець, обережно підпливає до палки, потім завмирає, піднімає над водою кінчик голови й стріляє струменем води з рота. Якщо постріл вдалий, він кидається до впалої мухи та ковтає її, якщо промах, бризкун продовжує навертати кола навколо палки і, вибравши зручне положення, знов стріляє. Не влучає він рідко, його влучності допомагає особливе пристосування рота у вигляді маленького, як у рушниці, дула. Бризкун добре стріляє також по недозволених мішенях, наприклад, в око людині. На змаганнях деякі рибки влучно стріляють у вогник свічки й гасять його.При цьому можна враховувати не тільки влучність пострілу, але й дальність пострілу. Викинутий бризкуном струмень води летить 4 – 5 метрів. Забарвлення риби підходить до умов прибережної зони, де вода добре відзеркалює блакитне небо й темні стебла наземних рослин. На блакитному, срібному тлі тіла бризкуна є ряд поперечних темних ліній. Але забарвлення – найбільш змінна ознака цікавої риби. В акваріумі бризкун може швидко позеленіти під колір води.

Кореспондент. Яких розмірів бувають представники класу риб?

Статистик. Серед риб є гіганти й карлики. Найбільша риба на Землі – китова акула. Її довжина – 15 -17 метрів, а вага – 20 – 30 тон. Друге місце за розмірами тіла посідає гіганська  акула (акула Голіаф), яка досягає 15 метрів. А білі акули бувають 10 – 12 метрів завдовшки і вагою до 3 тон. Пігмеєм серед риб є Гобі, яка живе біля Маршаллових островів, має довжину всього 16 мм. Рибка шиндлерія прематурус, яка ненабагато довша, найлегша рибка в світі, вага її – всього 2 мг. Довжина звичайного сома, що мешкає в річках України, - близько 5 метрів, а маса – 300 кг. У Чорному та Азовському морях мешкає велика прохідна риба білуга. У віці 15 років вона виростає до 4,2 метрів в довжину й важить близько 1 тони. Риба – місяць – найбільша кісткова риба. В ширину вона більша, ніж в довжину: її довжина – 3 м, а ширина – 4,26 м. Вага риби – місяця – 2,25 т. Існує також цікава рибка – пандау, вона не більше за мурашку.

Кореспондент. Усім відомий вислів «як риба у воді». А чи можуть риби жити в інших умовах?

Еколог. Дійсно, риби зв'язані із середовищем їхнього життя – водою. Тільки у воді вони можуть дихати, живитися, розмножуватися. Проте в природі є риби, які можуть деякий час жити на суходолі. З риб, що живуть у нашій країні, таку здатність має в'юн. Для того щоб витримати нестачу кисню, в цих риб поряд із зябровим диханням існує додаткове – кишкове. Піднявшись до поверхні води, вони захоплюють ротом повітря, яке проходить через кишечник. Анабас, чи повзун, живе в тихоплинних річках і болотах В'єтнаму. Через те, що вода в таких водоймах бідна на кисень, повзун завів собі додатковий орган дихання, що допомагає зябрам. Тому йому доводиться постійно підніматися до поверхні й заковтувати повітря. Якщо водойма пересихає, повзун сушею переповзає до іншої, іноді долаючи великі відстані. Мулистий стрибун – родич звичайних бичків, живе в тропіках на морських узбережжях, вкритих густими мангровими заростями. Стрибаючи берегом під час відпливу, мулисті стрибуни ловлять комах. А дихають вони в цей час хвостом, час від часу занурюючи його в воду. Існують риби, що навіть розмножуються на суші. Маленька риба копеїна з річок Південної Америки у період розмноження відкладає ікру, запливаючи на листя дерев, що ростуть біля води. Ікра тут у більшій безпеці. Мальки, що вилупилися, зісковзують у воду.

Кореспондент. Чи бувають серед риб довгожителі?

Статистик. Тривалість життя риб різна. Хамса і тюлька живуть 3-5 років, оселедці – 15-18 років, тріска близько 25 років, сом до 80 років, білуга – майже 100 років. Китова акула живе понад 70 років. Щука – 33 роки.

Кореспондент. Людина часто переймає у природи особливості будови живих організмів. Чи відомі приклади запозичення таких особливостей у риб?

Вчений - гідробіонік. Так, і досить багато. Наприклад, увагу спеціалістів – гідробіоніків превернула форма тіла риб, легкість, з якою деякі риби рухаються в такому густому середовищі, як вода. Гідродинамічний опір не дає можливості збільшити швидкість підводних човнів за рахунок сили моторів. А от деяким рибам це вдається. Цьому сприяють форма їхнього тіла, будова хвостового плавця й слиз, який виділяється через шкіру. Біоніки вважають, що підводні човни або торпеди, які матимуть відповідний «слиз», набагато збільшать свою швидкість.

Кореспондент. Які ж швидкості можуть розвивати риби?

Іхтіолог. Неймовірно, але риба – парусник пливе швидше, ніж біжить гепард. Вона може розвивати швидкість 109 км/год, а гепард – 96 – 101 км/год. До числа інших спринтерів належить риба ваху (77,6 км/год) і мерлін (92 км/год)

Кореспондент. Учені поставили перед собою завдання знайти кращу форму фюзеляжу пасажирського літака. Чи брали вони до уваги будову риби?

Конструктор. Із цією метою було досліджено форми тіла різних риб і ссавців, зокрема меч – риби, гренландської акули, тунця, синього кита. На основі аналізу авіоконструктори знайшли нові форми фюзеляжів літаків, які мають більшу місткість і порівняно менший аеродинамічний опір, а також форму для підводних суден і глибоководних дослідницьких апаратів. На одному з вантажних суден виготовили два горизонтальні стабілізатори типу плавників тунця, завдяки чому покращилась маневренність судна. Японські карабелобудівники надали носовій частині одного з океанських суден форму, близьку до форми голови вусатого кита. Суднобудівники проектували судна не тільки рибоподібної форми, у техніці використовуються також закономірності коливань плавців.

Кореспондент. Кистеперих риб називають живими викопними істотами. Чому вони дістали таку назву?

Палеонтолог. До 1938 року кистепері риби, або целоканти, були відомі палеонтологам як викопні рештки девонського періоду, тобто жили понад 350 млн років тому. Збереглося багато скам'янілих решток цих риб. Через 200 млн років чисельність кистеперих риб стала зменшуватися, а в пластах землі віком 60 млн років палеонтологи не знайшли жодної викопної кистеперої риби. Вирішили, що до цього часу вони вимерли. І от цілком випадково в 1938 році риболовний траулер доставив у музей Іст – Лондона (Південна Африка) дивовижну рибу довжиною 1,5 м і вагою 50кг. Працівниця музею К.Латимер здогадалася, що ця риба може мати великий науковий інтерес, і не помилилася. Виловлена риба була названа на честь міс Латимер латимерією. Єкземпляри цієї риби надалі неодноразово виловлювали поблизу берегів Південної Африки та Мадагаскару. Ці риби на 200млн років старші за динозаврів! За такий великий період вони мало змінилися.

Кореспондент. Відомо, що багато тварин передбачають зміну погоди. А чи мають таку здатність риби?

Метеороглог. Риби дуже джобре відчувають зміну погоди. Рибалки знають, що задовго до шторму риба  відходить від берега і ховається в глибинах моря. Учені встановили, що за сильного вітру, повітря, вдаряючись об гребні хвиль, то стискається, то розширюється. В результаті виникають ультразвуки, які добре вловлюються рибами, але не доступні слуху людини. Жителі прибережної смуги в Японії не раз переконувалися в тому, що поява в поверхневих шарах води глибоководної риби, що живе на глибині 4-5 тис.метрів, свідчить про наближення землетрусу. Здатність прогнозувати землетрус має плавальний міхур риби, стиски якого можуть сприймати інфразвукові хвилі (риби відразу ж тікають від них у поверхневі шари води).

Вчений – гідробіонік. Біоніки вивчають поведінку риб і працюють над створенням нового типу приладу, що буде прогнозувати землетрус.

Кореспондент. Чи виникала у вчених-біоніків думка про можливість контролю за станом води за допомогою риб?

Вчений-гідробіонік. Так, виникла думка про можливість контролю за станом навколишнього середовоща за допомогою живих організмів. Для цього біоніки створюють автоматичні системи, в яких датчиком, що сприймає зміну концентрації розчиненої речовини у воді, є самі риби. Наприклад, форель точно «повідомила» про наявність у воді шкідливих речовин та про їх концентрацію.

Кореспондент. Як риби пристосувалися до захисту та нападу?

Іхтіолог. Природа дала рибам усілякі засоби для захисту та нападу. У тому числі не тільки гострі шипи та зуби, отруйні залози, маскувальне забарвлення, але й таку грізну зброю, як електричний розряд. Велика група риб має особливі органи, що виробляють електрику, яку вони використовують різними способами. Елекричний скат здатен виробляти близько 250 вольт. Такий розряд може вбити на місці двокілограмову рибу і досить небезпечний для людини. Електричний сом живе в річці  Ніл і в річках Західної Африки. Сом ні на кого не нападає, але краще його не турбувати, оскільки тоді він пускає в хід свою «батарейку», що дає розряд майже 360 вольт. Рибалки, що вудять цих риб, зазвичай тримають вудки в гумових рукавичках. Звіздар – морська риба, що нагадує великого бичка. Електричні органи, що ствоюють напругу близько 50 вольт, знаходяться на голові звіздаря. Але набагато більшу загрозу для людини становлять розташовані в зябрових кришках цієї риби отруйні шипи. До того ж звіздарі мають звичку зариватися в пісок на мілководді, тому на них легко наступити. Рекордсменом серед електричних риб є електричний вугор. Він виробляє напругу майже 1200 вольт. Сильними розрядами електричний вугор вбиває здобич – риб і жаб, захищається від хижаків. Голкочерев живе в тропічних і субтропічних морях. Тіло цієї риби густо всіяне гострими шипами – відозміненою лускою. В спокійному стані ці шипи – голки прилягають до тіла, а у момент небезпеки голкочерв швидко захоплює повітря, черевце його роздувається, і він перетворюється на колючу кулю, схожу на їжака. В такому вигляді він не може плавати, а як балон з газом, вспливає і висить уверх черевцем, при цьому частина тіла виступає над водою, тепер голкочерв захищений від хижаків і зверху, і знизу. Коли небезпека минає, голкочерв випускає повітря, й тіло його набуває звичайної форми. В нього дуже смачне м'ясо і отруйні нутрощі. Невміло приготовлена страва з голкочерва є смертельною для того, что її скуштує.

Кореспондент. Чи справді риби можуть завдати шкоди здоров'ю людини?

Лікар. Усіх отруйних риб поділяють на активно отруйних та пасивно отруйних. До активно отруйних  належить бородавчатка, укол колючки якої викликає смерть людини, отруйним є морський дракончик, поширений у Чорному морі,та морський йорж, або скорпена. До пасивно отруйних належать: кузовка, осмон, деякі скумбрієві, в яких м'ясо внутрішніх органів та ікра отруйні.

Кореспондент. Існують історичні факти, які свідчать про те, що в 1774 році знаменитий капітан Джеймс Кук отруївся рибою, але вижив. Що вам відомо про цю історію?

Історик. У вересні 1774 року знаменитий капітан Джеймс Кук стояв на палубі свого корабля «Резолюшен». Погода стояла чудова, в бухті був майже повний штиль, і Кук наказав спустити шлюпки для вивчення нової території. В одній зі шлюпок разом з матросами до берега острова вирушили натуралісти – батько й син Форестени. Незабаром вони повернулися на борт корабля з багатою здобиччю: шметками коралів, черепашками малюсків і цікавою на вигляд рибою. Коли її витягли з води, вона почала роздуватися й дуже швидко перетворилася майже на кулю. Її тіло було вкрите шипами. Капітан Кук любив експерементувати й тому наказав приготувати з екзотичної риби яку-небудь страву до вечері. Але натуралісти не дали цю рибу коку й віднесли рибу до себе в робочу каюту, де зайнялися її описом. Коку після цього дістались тільки її печінка і молоки. До їжі з екзотичної риби джентельмени майже не торкались, і це, вірогідно, врятувало їм життя.

Лікар. Кук так описував у своєму щоденнику наслідки вечері: «Близько третьої або четвертої години ранку ми відчули неймовірну слабкість у всьому тілі, що супроводжувалася такими відчуттями, неначе замерзлі на морозі руки й ноги відразу потрапили у вогонь. Я вже майже нічого не відчував і втратив можливість співвідносити важкість тіла: кружка води ємкістю в одну кварту і перо в моїй руці були одноково важкими… Одна з свеней, яка з'їла нутрощі, вмерла». Мабуть, це був перший в європейській історії опис дії на людину сильної отрути – тетрадотоксину, що міститься в печінці, кишечнику, я також у шкірі, ікрі й молоках скалозубих риб. Зоологи називають їх тетрадонтидами за міцні зуби, розміщені на витягнутому рилі двома підковками. Відомо близько 90 видів цих цікавих риб. Японці називають цих риб собаками, або фугу. Тетрадотоксин у десять разів сильніший за знамениту отруту кураре і в 400 разів небезпечніший за стрихнін, яким в Південній Америці в 19 ст ковбої травили кайотів і пацюків. Одна стотисячна доля граму тетрадотоксину на 1 кг ваги вважається смертельною дозою для людини. В історії відомі випадки, коли люди, випробувавши на собі дію тетрадотоксину, повністю втрачали рухомість. При цьому вони впадали в стан, схожий на кому. Інколи, через кілька діб, рухомість поверталась до них. Один американець, що втратив рухомість, пролежав кілька днів на морозі, а потім за кілька годин до поховання «повстав із мертвих». Із жахом він говорив потім, що чув усі розмови вбитих горем родичів, але не міг поворухнути навіть пальцем.

Кореспондент. Японці виявляють до цих риб не тільки наукову зацікавленність, але й гастрономічну. Що на це може сказати спеціаліст харчової промисловості?

Спеціаліст харчової промисловості. Японці сприймають рибу фугу як делікатес. Що правда, для того щоб приготувати з неї страву, кухар повинен мати особливу кваліфікацію, підтверджену дипломом. Він повинен розбиратися в тонкощах систематики і знати всі види скалозубих риб не лише рідною мовою, але й латиною. Він повинен знати їх анатомію ( оскільки в різних частинах тіла риби отрута міститьсяв різних концентраціях), мати тверду руку практичного хірурга. Він повинен вміти надавати першу допомого потерпілим. За два десятиліття з кінця 19 до початку 20 століття від таких делікатесів в Японії загинуло понад 3000 людей. А наприкінці 20 століття від таких делікатесів в Японії загинуло близько 100 людей кожні десять років. Недаремнг в Японії існує вислів: «Хочеш з'їсти фугу – спочатку напиши заповіт!»

Кореспондент. Що ж приваблює японців до такої вишуканої і в той же час смертельної страви?

Лікар. Незвичайним є стан ейфорії, яку відчуває людина, що скуштувала приготовлені шматочки риби фугу. По тілу розходиться тепло, починається легке розслаблення, схоже на оніміння, в язиці й губах виникає поколювання, як після ковтка холодного лимонаду. Заради цього гурмани готові ризикувати життям.

Спеціаліст харчової промисловості. Взагалі, риба є одним з найдавніших продуктів харчування. Її м'ясо містить близько 20% білків і 1-6% жиру. Проте, цінність риби визначається не тільки калорійністю й смаком, але й іншими важливими якостями. У м'ясі риби є багато фосфору, який потрібен для мозку та кісток. Цінується ікра риб. З печінки виготовляють риб'ячий жир,  з плавальних міхурів – клей, а з луски – штучні перлини.

Кореспондент. Чи є серед риб домашні тварини?

Спеціаліст з акліматизації та штучного розведення риб. Свійською твариноб вважають коропа. Його з давніх часів розводять у ставках. Не так  давно акліматизовані в нас товстолобик, який також розводять у штучних водоймах, і форель, яка любить холодні водойми. Домашніми рибами стали акваріумні рибки: гуппі, неон, гурамі, маченосець, скалярія та багато інших, що служать людині для естетичної насолоди та як заспокійлеве.

Кореспондент. У зв'язку зі зростанням потреб людей у харчових продуктах, з удосконаленням методів та знарядь лову, з погіршенням екологічного стану багатьх водойм рибні запаси на Землі зменшуються. Як це питання вирішується в Україні?

Еколог. В Україні, як і в деяких інших країнах, охорона риб передбачає:

1.Заборону вилову риб, чисельність яких у природі знизилася, або видів, які занесені до Червоної книги.

2.Визначають місця й терміни вилову риби (заборонено ловити рибу в нерестовий період).

3.Визначення дозволених і недозволених знарядь та способів лову риби (повна заборона згубних способів лову – острогів, хімічних методів лову, електровудки, глушіння вибухівкою, лову штиками).

4.Визначення промислових розмірів риби тих чи інших видів, яка може бути виловлена.

 5.   Припинення такої господарської діяльності людини, яка зашкоджує рибам через порушення їхнього природного середовища (заборона влаштування завалів на річках, спорудження гребель, скидання грунту та різних відходів виробництва у воду, контроль за стічними водами, викошування очерету).

6. Обмеження руху моторних човнів у місцях нересту, боротьба із задухою на водоймах у зимовий період, розведення та випуск у водойми мальків цінних порід риб.

Ось список риб, що занесені до Червоної книги України: білуга, осетр азово-черноморський, стерлядь, севрюга, харіус європейський, форель, дунайський і черноморський лосось, бичок рудий звичайний, йорж смугастий.

Вчитель.  Сьогодні на прес – конференції ви познайомилися з найрізноманітнішими представниками надкласу Риби, їх поведінкою, значенням у природі та житті людини. Але існує ще багато представників цього надкласу, яких ми сьогодні обійшли увагою. Я пропоную вам на наступний урок підготувати короткі повідомлення про тих мешканців водойм, які сьогодні не були згадані. На цьому прес – конференція закінчена